Як відомо, 11 лютого Кабмін прийняв постанову №153, спрямовану на стимулювання громадян віком від 18 до 25 років до вступу на військову службу за контрактом (постанова про експериментальний проект «Контракт 18-24»). Згодом уряд постановою від 1 квітня 2025 р. №387 вніс до неї зміни, поширивши дію експериментального проекту на Національну гвардію та Державну прикордонну службу. Постанова уряду має зворотну силу і поширюється також на окремі категорії військових, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті на військову службу. Разом з тим, виникає питання, чи поширюється вона на осіб, які були прийняті на службу до введення воєнного стану.
Закарпатський окружний адміністративний суд 26 червня 2025 року розглянув відповідну справу №260/3907/25 стосовно виплат, належних військовослужбовцю за цією постановою уряду.
Обставини справи
19 травня 2025 року чоловік звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини Державної прикордонної служби, в якому просив:
Позивач обґрунтовує це тим, що відповідно до абзацу 4 пункту 4 постанови Кабміну від 11 лютого 2025 р. № 153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше 6 місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Вважає, що оскільки він отримав свою травму у зв`язку із захистом Батьківщини, має право на отримання одноразової грошової винагороди 1 млн грн.
Додатково наголошує, що 1 квітня 2025 р. постановою КМУ №387 внесені зміни до постанови №153. Так, текст постанови доповнено згадками про Державну прикордонну службу. Вказане підтверджує факт того, що військовослужбовці ДПС мають право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн згідно з постановою №153.
Відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що сержант був зарахований до списків особового складу загону та на всі види забезпечення з 2 березня 2021 року, який прибув для проходження військової служби, не звільняючись з військової служби, уклав контракт строком на 3 роки та продовжив військову службу за контрактом. Враховуючи вищезазначене, він був призваний на військову службу до введення воєнного стану, у зв`язку з чим не може претендувати на відповідні виплати передбачені постановою Кабміну №153.
Зі свого боку, позивач зазначає, що він не був зобов`язаний підписувати контракт і міг далі проходити свою строкову військову службу в «тилу». Натомість, керуючись власними патріотичними переконаннями, він добровільно підписав контракт на 3 роки, чим був прийнятий 20 грудня 2022 року на військову службу. Показово, що саме після прийняття на військову службу, він брав безпосередню участь у зоні бойових дій та отримав поранення. Окремо наголошує, що в листі МОУ від 12.03.2025 р. №220/13/ВихЗВГ/4376, чітко зазначено хто має право на відповідну виплату. Жодних застережень про те, що військовослужбовець повинен вперше потрапити до війська, роз`яснення не містить. Спроба інтерпретувати положення підзаконного акту відповідачем вищевказаним чином, на його думку, є не чим іншим як штучним звуженням обсягу прав.
Обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 2 березня 2021 року відповідно до наказу прикордонного загону ДПС зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 2 березня 2021 року солдата строкової служби – позивача, який прибув для подальшого проходження військової служби.
20 грудня 2022 року ним укладено контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу.
20 грудня 2022 року відповідно до наказу прикордонного загону ДПС зараховано на військову службу за контрактом осіб сержантського та старшинського складу військовослужбовця, призваного на строкову військову службу восени 2020 року, перший контракт укласти строком на 3 роки, звільнити від займаної посади та призначити з 20 грудня 2022 року сержанта на посаду молодшого інспектора прикордонної служби.
Відповідно до довідки прикордонного загону, старший сержант брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією, перебуваючи в районі н.п. Вовчанськ Харківської області.
Відповідно довідки від 6 серпня 2024 року сержант отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.
27 квітня 2025 року сержантом подано рапорт начальнику прикордонного загону, в якому просить клопотати перед вищим командуванням про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн згідно положень абзацу 2 та 4 пункту четвертого постанови КМУ №153.
3 травня 2025 року прикордонний загін ДПС довів до військовослужбовця, що відповідні виплати здійснюються військовослужбовцям, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проте старший сержант був призваний на військову службу 10.11.2020 року, тобто до введення воєнного стану, та не може претендувати на відповідні виплати.
Що вирішив суд
Згідно з пунктом 3 постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; МВС; військові частини, визначені Генштабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі – бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень.
Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ №153, оскільки позивач у відповідності до абзацу 2 пункту 4 постанови №153 у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби під час воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та у відповідності до абзацу 4 пункту 4 постанови № 153 отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Отже, суд визнав протиправними дії військової частини і зобов’язав її виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.